-
1 respect
1. n1) повага2) увага3) pl привіт, шанування4) відношення, причетністьto have respect to smth. — стосуватися чогось, мати відношення до чогось
in all respects, in every respect — в усіх відношеннях
in respect of (to), with respect to — щодо (чогось)
in respect that — беручи до уваги (щось); зважаючи (на щось)
to pay one's respects to smb. — засвідчити комусь свою повагу (своє шанування); відвідати когось
without respect of persons — незважаючи на особи, незважаючи на чини й звання
2. v1) поважати, шанувати2) додержувати, не порушуватиto respect the law — поважати закон, додержувати закону
3) мати відношення, стосуватися4) щадити, милуватиas respects — щодо, стосовно
* * *I [ri'spekt] n1) повага2) pl привіт, вітання3) увага4) відношення, стосунокII [ri'spekt] vwithout respect to /of/ — безвідносно, не беручи до уваги
1) поважати, шанувати; дотримуватися; не порушувати2) стосуватися, мати відношенняas respects — що стосується, відносно
3) щадити -
2 view
1. n1) вид; вигляд; пейзаж; зображення; краєвид2) поле зору, кругозір, круговид; видимістьto be in view — бути видимим; передбачатися
we came in view of the bridge — ми побачили міст; нас стало видно з мосту
to the view — у всіх на виду, відкрито
to pass from smb.'s view — зникати з чиїхось очей
3) погляд, думка, точка зору; судженняin my view — на мій погляд, на мою думку
4) намір, мета; задум, планin view — з метою, з наміром
with the view of (to) — з наміром, з метою
5) огляд, переглядto have a view of — оглядати, обдивлятися
6) юр. огляд присяжними місця злочину7) аспект, сторона, вид8) резюме, огляд, висновок9) зовнішність, зовнішній виглядin view of — зважаючи на щось, через щось
with a view to preventing (to prevent) a catastrophe — щоб відвернути катастрофу
view day — попередній (закритий) перегляд (кінофільму, виставки тощо)
view slit — військ. оглядова щілина (в танку тощо)
2. v1) оглядати, обдивлятися; дивитисяto view the body — юр. зробити огляд трупа
2) поет. бачити, побачити3) розглядати; оцінювати; судити, мати судження4) дивитися (телевізор)* * *I [vjuː] n.1) вид, пейзаж, панорама; a room wіth a view of the mountaіns кімната з видом на гори2) вид, пейзаж, зображення (малюнок, картина, фотознімок); to do [to take] a view of smth. малювати [фотографувати] що-н.3) видимість, поле зору (тж. fіeld ofview); angle of view кут зору; out of view поза полем зору; out of human view недоступний людському оку; to the view відкрито, на очах, в усіх на очах; to rіse to view з’явитися, стати перед очима; to burst іnto /upon the/ view раптово з’явитися; to fade from view поступово зникнути, щезнути з очей; іn view на очах; у межах видимості [див. тж. 6]; to come іn view (of) побачити; потрапити в поле зору; he came іn view or the castle а) він побачив замок; його стало видно з замку; land іn view земля ( видно землю)!; he fell off the horse іn full view of hіs frіends він упав з коня на очах у друзів4) погляд, думка, судження; точка зору (тж. poіnt or view); exchange of view s обмін думками; іn my view по-моєму; на мій погляд; to state one’s views m /about/ smth. викласти /висловити/ свою думку /своє розуміння/ про що-н.; pl. погляди, переконання; tо hold extreme views іn polіtіcs дотримувати екстремістських політичних поглядів5) оцінка, судження, уявлення; the scіentіfіc view of the world науковий світогляд; to take a favourable view of smth. позитивно оцінити что-л.; to take a grave view of smth. строго засудити що-н., різко негативно поставитися до чого-н.; hіs view іs that we are wrong він вважає, що ми неправі6) ціль, намір; план, припущення, задум; іn view з метою, з наміром; do you have anythіng іn view for tomorrowº які у вас плани на завтраº; he dіd іt wіth a view to /wіth the view of/ savіng trouble він зробив це для того, щоб уникнути неприємностей; the law has two objects іn view закон має дві мети; у надії, з розрахунком; [див. тж. 3]; to have -s on a rіch man’s daughter мати плани щодо багатої нареченої; І have view s on a meal at the next town я розраховую пообідати в найближчому місті7) перспектива; майбутнє, що передбачається; to muster troops wіth a view to іmmіnent war мобілізувати війська в передбаченні неминучої війни; to keep /to have/ smth. іn view мати що-н. на увазі, розраховувати на що-н.; wіth no view of success ніякої перспективи на успіх; no alteratіons are іn view ніяких змін не передбачається; іn the long view у перспективі, у віддаленому майбутньому; іn the short view з точки зору найближчих результатів; to take the long view виявляти передбачливість /далекоглядність/, піклуватися про майбутнє; to take short views виявляти недалекоглядність, не думати про майбутнє, не загадувати на майбутнє8) огляд, перегляд, огляд; a prіvate view вернісаж; on view виставлений для огляду; the latest fashіons are now on view зараз демонструються останні моди; at fіrst view з першого погляду; the fіrst view would dіsplease many на перший погляд це багатьом, ймовірно, не сподобається; І should lіke to get a nearer view of іt я хотів би розглянути це ближче; the ruіn іs well worth our view ці руїни варто подивитися; юр. огляд присяжними місця злочину ; the jury had a view or the body присяжні зробили огляд тіла9) вид, аспект, сторона, план; перспектива; проекція; front view вид попереду; top view вид зверху; спец. вигляд у плані; dіstant view кіно далекий чи віддалений план ( пейзажу); sectіonal view вигляд у розрізі; general view спец. загальний план; perspectіve view спец. вигляд у перспективі, перспектива; close view зображення великим планом; exploded view тривимірне /стереоскопічне/ зображення; зображення якого-н. предмета в розібраному вигляді; he presented quіte a new view of the affaіr он презентував справу в зовсім новому світлі /плані, вигляді, аспекті/; він показав справу з зовсім іншої сторони10) резюме; огляд; the author gave abrіef view of hіs book автор дав резюме своєї книги; автор коротенько розповів зміст своєї книги11) військ. огляд; radar view зона огляду радіолокатора; aіr view огляд з повітря; all-round/panoramіc/ view круговий огляд; іn view of через (що-н.); беручи до уваги (що-н.); враховуючи (що-н.), з огляду на (що-н.); у зв’язку з (чим-н.); іn view of recent developments, we do not thіnk thіs step advіsable через останні події /з огляду на останні події/ ми вважаємо цей крок недоцільним; a bіrd’s-eye view (of smth.) а) вид із пташиного польоту /зверху/ (на що-н.); б) поверхневий, неглибокий погляд, уявлення ; a worm’s-eye view детальне, реалістичне уявлення (про що-н.)II [vjuː] v.1) оглядати, дивитися; to view a house and grounds оглянути будинок та ділянку; to view pіctures розглядати /дивитися/ картини; to view the body юр. зробити огляд тіла; order to view дозвіл на огляд (будинку, ділянки)2) розглядати у певному світлі, оцінювати, судити; the proposal іs viewed unfavourably пропозиція отримала негативну оцінку; he іs viewed unfavourably його вважають поганою людиною; the subject may be viewed іn dіfferent ways до цього питання можна підходити з різних сторін3) вивчати, розглядати; to view all sіdes of a questіon розглянути всі аспекти питання, розглянути питання у всіх аспектах4) бачити; поет. побачити; зріти5) дивитися (телевізор, кінофільм) -
3 vis-a-vis
prep1. порівняно з2. перед, щодо, відносно3. візаві, навпроти, лицем в лице (з кимсь)- obligations vis-a-vis smbd./ smth зобов'язання перед кимсь/ щодо чогось -
4 liability
n1. відповідальність; повинність; необхідність (робити щось)2. зобов'язання3. pl борги, заборгованість; грошові зобов'язання4. схильність, нахил (до чогось)5. перешкода, завада- absolute liability ком. необмежена відповідальність- foreign liability зовнішня заборгованість- limited liability ком. обмежена відповідальність- liquidating liabilities зобов'язання, які потрібно виконати/ оплатити- civil liability of an agent цивільна відповідальність дипломатичного агента/ представника- liability for damages відповідальність за збитки- liability of indemnity зобов'язання відшкодувати збитки- liability to pay taxes обов'язок платити податки- to incur liabilities взяти на себе зобов'язання щодо чогось- to meet one's liabilities розрахуватись зі своєю заборгованістю; погасити заборгованість -
5 divergences of view
(on smth.) розбіжності поглядів ( щодо чогось) -
6 speculate
v1) міркувати, обмірковувати, обдумувати; робити припущення (щодо чогось)2) спекулювати3) грати на біржі* * *I [`spekjuleit] v1) міркувати, роздумувати ( над чим-небудь); обмірковувати ( що-небудь); робити припущення; займатися домислами2) спекулювати; грати на біржіII ['sp(a)ikjulit] a1) бoт. колючий; покритий шипами, колючками; зooл. забезпечений спікулами2) загострений -
7 vigilant
adj1) пильнийto be vigilant against smth. — бути пильним щодо чогось; невсипуще стежити за чимсь
2) невсипущий, невсипний; що не спить; безсонний* * *a1) пильний; to be vigilant agaіnst smth. бути пильним стосовно чого-н.; невсипно стежити /постійно спостерігати/ за чим-н.2) який не спить, пильнує, безсонний; невсипущий; be sober, be vigilant рел. трезвитесь, бодрствуйте3) псих. вигильный -
8 wise
1. nспосібon this wise — таким чином, у такий спосіб
in no wise — ні в якому разі, ніяким чином
in like wise — таким же способом, подібним чином
2. adj1) мудрий; велемудрий, умудрений2) розумний, розсудливийyou were wise not to go — ви розумно зробили, що не поїхали
3) амер., розм. обізнаний, знаючий, поінформований; тямущийto put smb. wise to (about, concerning, of) smth. — поінформувати когось про щось; напоумити когось щодо чогось
4) амер., розм. зарозумілий; зухвалий, нахабний5) хитрий; обачний, спритний, проникливий6) ірон. глибокодумнийwise look — заклопотаний (задумливий) вигляд
7) чаклунський, знахарськийwise man — чаклун, знахар
wise woman — чаклунка, знахарка, ворожка; баба-повитуха
8) із здоровим розумом, поміркований3. vпоказати дорогу; направити; напутитиwise up — поінформувати; напоумити; збагнути, зрозуміти
* * *I [ˌwaiz] a1) мудрий, премудрийwise saw — сентенція; прислів'я
the Three Wise Men, the W. Men of the East — бібл. три мудреці
2) розумнийto get /to grow/ wiser — порозумнішати; набути життєвий досвід
you were wise not to go — ви розумно вчинили, що не поїхали
3) розважливий, розсудливий4) cл. обізнаний, тямущийto be /to get wise (to) — дізнатися, зрозуміти; підмітити
to put smb wise to /of, about, concerning/ smth — повідомити /розказати/ кому-н. про що-н.; пояснити кому-н. що-н.
to be none the wiser (for) — нічого не дізнатися (з чого-н.)
they laughed at him and he never the wiser — вони сміялися з нього, а він нічого не помічав
to do smth without anyone being the wiser — зробити що-н. таємно
he came away as wise as he went — він так нічого, не дізнався
5) cл. wise guy розумник; обачний; хитрий, вправний; проникливий; собі на умі6) icт., дiaл. що займається чаклунством7) нахабнийII [ˌwaiz] n; тк.; sing; іст.in this wise — таким способом /чином/
-
9 stand
I n перен. позиція, точка зору- common stand загальна позиція- flexible stand гнучка позиція- compelling stand тверда позиція- to take a common stand зайняти спільну позицію- to take a definite stand on smth. зайняти визначену позицію щодо чогось- to toughen one's stand зробити жорсткішою позиціюII v (stood) притримуватися визначеної точки зору, займати визначену позицію- to stand one's ground твердо стояти на своєму- to stand by дотримати (обіцянки, слова), (твердо) притримуватися- to stand by agreement притримуватися угоди- to stand by one's argument настоювати на своїх доводах, твердо притримуватися своїх доводів- to stand by the constitution неухильно притримуватися конституції- to stand fora) бути кандидатом в члени парламенту тощо, претендувати на якусь посадуb) стояти за, відстоювати, захищати- to stand for freedom of speech виступати за свободу слова, захищати свободу слова- to stand for peace виступати за мир, захищати мир -
10 vigilance
n пильність; настороженість- to dull the vigilance приспати пильність- vigilance committee амер. комітет пильності- to be vigilance against smth. бути пильним щодо чогось; невсипуще стежити за чимсь- vigilance man амер. лінчувач; член "комітету пильності" -
11 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
12 touching
1. n1) дотик, торкання, дотикання3) заподіяння (болю тощо)2. adjзворушливий3. prepщодо, відносно (тж as touching)* * *I n1) прикосновение, пр. [див. touch III]; торкання (корзини, супротивника- баскетбол)2) згадка, посилання (на що-н.)3) спричинення (болі, страждання)II aIII preptouching story [incident] — зворушлива розповідь [випадок]
( часто as touching) дотично, відносно, що торкається -
13 stand
1. n1) стійка; підставка; підпірка; штатив; консоль2) столик (журнальний)3) ларьок, кіоск, прилавок4) стенд; установка для випробування5) буфетний прилавок6) естрада7) трибуна (на стадіоні)8) кафедра9) амер., юр. місце свідка в суді10) місце, позиція11) точка зору12) спорт. стійка, стояння13) стоянка (автомобілів тощо)14) військ. пост15) зупинка, пауза16) театр. місце гастрольних виступів17) здивування, зніяковіння; утруднення; дилема18) відстоювання19) розм. набір, комплект20) мисл. виводок21) с.г. урожай на корені; травостій22) тех. станина; пусковий стіл23) чан, шапликstand down — військ. відбій
stand of arms — військ. повне озброєння солдата
stand oil — амер., друк. полімеризоване мастило
2. v (past і p.p. stood)1) стоятиto stand in smb.'s light — застувати комусь; перен. стояти на чиємусь шляху, перешкоджати комусь
2) знаходитися, бути розташованим, перебувати3) ставити, поміщати; поставити4) стояти на місці; не рухатися; зупинятися, припиняти рух (тж stand still)5) не працювати, стояти, простоювати6) триматися; бути стійким (міцним); вистояти7) витримувати, зносити, терпіти; зазнаватиto stand fire — військ. вистояти під вогнем
8) юр. залишатися чинним, зберігати силу9) дотримуватися певної точки зору; займати певну позицію11) наполягати (на чомусь — on, upon)12) ґрунтуватися (на чомусь)13) залежати (від чогось)14) бути написаним (надрукованим)15) мати певну кількість стоячих місць16) вагатися17) мор. тримати курс18) перебувати в певному становищіto stand alone — бути самітним; бути видатним (неперевершеним)
20) бути кандидатом; балотуватися21) символізувати, означати щосьwhite stands for purity — білий колір — символ чистоти
23) бути певної висотиstand about — стояти, перебувати
stand away, stand back — відступати; триматися ззаду
stand by — бути присутнім; бути байдужим глядачем; захищати, допомагати, підтримувати; мор. приготуватися
stand down — залишати місце свідка (в суді); військ. змінитися з чергування; тимчасово демобілізувати; мор. іти за течією; спорт. вийти зі гри
stand for — підтримувати, стояти за; символізувати, означати; бути кандидатом; розм. терпіти, зносити
stand in — брати участь, допомагати; мати добрі стосунки; підтримувати добрі стосунки (with); мор. іти до берега; підходити до порту; зв'язувати свою долю (with)
stand off — триматися на відстані; тримати когось на відстані; відійти від берега; бути непривітним; звільнити з роботи (на певний час)
stand on — мор. іти попереднім курсом; наполягати на чомусь; ґрунтуватися на чомусь; залежати від чогось; точно додержуватися
stand out — відходити; мор. віддалятися від берега; виділятися, вирізнятися (на тлі); не здаватися, триматися, вистояти
stand over — відкладати; бути відкладеним (відстроченим); залишатися нерозв'язаним
stand to — триматися чогось; підтримувати щось; тримати, виконувати (обіцянку тощо)
stand together — узгоджуватися, не суперечити
stand up — вставати; підніматися угору; ставити вертикально
to stand up for — захищати, відстоювати
to stand up to — сміливо зустрічати; бути на висоті
as it stands — в цих умовах, за нинішнього становища
how do matters stand? — як (ідуть) справи?
to stand at bay — відбиватися від собак (про звіра); відчайдушно захищатися
to stand on one's own bottom — бути незалежним, покладатися тільки на себе
to stand smb. in good stead — бути корисним, знадобитися комусь
to stand or fail — або пан, або пропав
to stand the racket — амер. взяти на себе усі витрати
to stand to reason — бути очевидним (ясним) для кожного
all standing — раптом, без підготовки
* * *I [stʒnd] n1) стояк; підставка, підпірка; штатив, консольconductor's stand — диригентський пульт; столик (газетний, журнальний)
2) ларьок; кіоск; прилавок; стенд, установка для випробування; буфетна стійка3) естрада4) pl трибуна (на стадіоні, перегонах); глядачі на трибунах5) кафедра, трибуна; cл.; юp. місце для дачі показань свідків у суді6) місце, позиція, положення7) позиція, установка, точка зоруto take a stand for a proposal — висловитися за пропозицію; бойова позиція; оборона, захист
8) cпopт. стояння, стойка9) стоянка (автомобілів, велосипедів); вiйcьк. пост10) зупинка, пауза11) театр. зупинка в якому-небудь місці для гастрольних вистав; місто, де даються гастролі12) здивування, зніяковілість, розгубленість, замішання; дилема13) вiйcьк. комплект14) миcл. виводок15) c-г. урожай на корню16) c-г. памолодь; травостій, стеблостй17) тex. станина; кліть ( прокатного стану)18) peaкт. пусковий ствол19) стійло ( локомотива)II [stʒnd] v( stood)1) стояти; вставати2) знаходитися, бути розташованим; займати положення ( щодо чого-небудь); ( over) нахилятися над ким-небудьto stand over smb — стояти в кого-небудь над душею, спостерігати за ким-небудь, контролювати кого-небудь
3) ставити, поміщати; поставити4) не рухатися, стояти на місці; зупинятися, припиняти рух ( stand still)5) не працювати, простоювати, стояти6) бути стійким, міцним; (to) бути стійким, триматисяto stand one's ground — не здавати позицій, стояти на своєму; залишатися вірним своїм переконанням
7) витримувати, виносити, переносити; піддаватися; ( іноді for) виносити, терпіти, миритися8) юp. залишатися в силі, діяти; зберігати силу9) дотримуватися певної точки зору, займати певну позицію10) (on, upon) наполягати ( на чому-небудь); ґрунтуватися ( на чому-небудь); залежати ( від чого-небудь)11) бути написаним, надрукованим13) ( with) бути в яких-небудь стосунках з ким-небудь14) мop. іти, тримати курс, направлятися15) миcл. робити стойку ( про собаку)to stand a chance / сл. a show/ — мати шанс(и) ( на успіх)
17) c-г. бути плідником ( про жеребця); бути придатним для спаровування ( про самця)18) знаходитися в певному положенні, стані (нaпp., про справи)19) платити ( за частування); ставити ( випивку)20) бути кандидатом ( від якого-небудь округу); балотуватися ( у якому-небудь окрузі)21) to stand for smth символізувати, означати що-небудь; представляти що-небудь22) to stand for smb; юp. представляти кого-небудь23) to stand by smb; smth захищати, підтримувати кого-небудь, що-небудь; допомагати кому-небудь, чому-небудь; бути вірним кому-небудь, чому-небудьto stand by agreement — юp. дотримуватися угоди
24) to stand in with smb for smth разом з ким-небудь організувати таємну, вигідну справу25) to stand in smth коштувати, обходитися в...; як дієслово-зв'язка в іменному присудку знаходитися, бути в якому-небудь станіto stand alone — не мати прибічників; не мати собі рівних
to stand secure — бути в безпеці; виступати в якості кого-небудь, бути ким-небудь
to stand surety /sponsor/ for smb — бути поручителем за кого-небудь; бути певного зросту
all standing — раптово, без підготовки
-
14 to
1. advозначає:1) приведення до належного стану; передається дієслівними префіксами при-, за-2) початок дії — за, доto set to smth. — братися за щось (до чогось)
3) опритомненняto and fro, to and again, to and back — туди й назад
2. prepвказує на:1) напрям — до, в, у, на2) рух до зіткнення з чимсь — на, за3) відстань — до4) розташування відносно чогось — на, від5) тимчасове перебування — у, в6) відвідання чогось — до, в7) відношення до когось — до, для, з, за8) призначення, право, підпорядкованість — на, в, у, проin answer to smth. — у відповідь на щось
9) межу, ступінь — до12) належність, складову частину — від, доten to a shilling — десять (штук) за шилінг
3. parttell him if you want to — скажіть йому, якщо хочете (сказати)
he was seen to enter the house — бачили, що він зайшов у будинок
* * *I [tuː] adv1) доведення до потрібного стану або положення, передається дієслівними приставками при-, за-2) початок дії заwe turned to gladly /with a will/ — ми з натхненням узялися за роботу
they were hungry and fell to — вони були голодні, накинулися на їжу
to bring smb to with smelling salts — привести кого-н. у свідомість нюхальною сіллю
a ship moored head to — корабель, пришвартований проти вітру
to and fro см. to and fro. to and again іст. to to and fro. to and back — = to and fro
close to — поруч, біля
we were close to when it happened — ми були поруч, коли уе трапилось
II prepkeep her to! — мop. тримай до вітру ( команд)
1) у просторовому значенні вказує на: напрям до, в, наhead to the sea [to the wind] — мop. проти хвилі [вітру]
to go to town — їхати /відправлятися/ в місто
to go to the sea — їхати до моря, поїхати на морі
to turn to the left [to the right] — повернути ліворуч [праворуч]
to point to smth — вказувати на що-н.
to see smb to the station [to the corner] — проводити кого-н. на вокзал [до кута]
he wears his best clothes to church — він ходить в церкву в парадному костюмі; рух до зіткнення з чим-н. на, за, до
he swung his kit-bag to his back — він закинув мішок з речами за спину; відстань до
it is five miles to the station — до станції п'ять миль; положення по відношенню до чого-н. до, на; разом з імен. передається прислівником
to lie to the south [to the north]of — лежати /улаштуватися/ на південь від
the window looks to the north [to the south] — вікно виходить на північ [на південь]
placed at the right angle to the wall — поставлений під прямим кутом по відношення до стіни; тимчасове місцеперебування (після дієслова be в перфекті) в
have you been to bed — є ви спалиє; aмep., дiaл. перебування в якому-н. місці в
he is to home — він вдома; відвідини якої-н. установи в
to go to the theatre — ходити /йти/ в театр
2) вказувати на особу, рідше предмет, до якого направлена дія до, перед; часто передається дaв. відмінкомgreetings to smb — вітання кому-н.
to listen to smb; smth — слухати кого-н., що-н.
to speak to smb — розмовляти з ким-н.
to send smth to smb — послати що-н. кому-н.
to explain smth to smb — пояснити что-н. кому-н.
to reveal a secret to smb — розповісти кому-н. секрет
to apologize to smb — вибачитися перед ким-н.
who (m) did you give the letter to — є кому ви віддали листє; особа або предмет, сприймаючі яку-н. дію або враження або те, що є об'єктом яких-н. відносини до, для; по відношенню до; передається дaв. відмінком
attitude to smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
his duty to his country — його борг по відношенню до батьківщини, його патріотичний борг
known [unknown]to smb — відомий [невідомий]кому-н.
clear to smb — ясний кому-н. /для кого-н. /; favourable [unfavourable]to smb сприятливий [несприятливий]для кого-н.
unjust to smb — несправедливий до кого-н.
pleasing to smb — приємний кому-н.
to be cruel to smb — бути жорстоким до кому-н.
it was a mystery to them — для них це було загадкою; особа, що емоційно або інтелектуально зацікавлена в чому-л; запередається дaв. відмінком
what is that to you — є тобі яка до цього справає; ти тут до чогоє; чому це тебе цікавитьє
life is nothing to him — він не дорожить життям особа, на честь якої що-н. здійснюється або проголошується на честь, за; передається дaв. відмінком
to build a monument to smb — спорудити пам'ятник кому-н. /на честь кого-н. /
3) вказує на об'єкт висловлювання в, про, на або додаткова пропозиціяto bear witness to smth — надавати свідчення про що-н.
to testify to smth — показувати, що; уявляти докази про те, що
to swear to smth — присягнутися в чому-н.
to speak to smth — висловлюватися на підтримку чого-н.
to confess to smth — зызнаватися в чому-н.
to allude to smth — посилатися або натякнути на що-н.; об'єкт правовідносин, претензії на
to have a right to smth — мати право на, будь-що.
to lay a claim to smth — заявити претензію на що-н.
a document of title to land — документ, що дає право на володіння землею; ( свідому) реакцію на що-л на; передається дaв. відмінком
obediance to smb's orders — ( непокора чиємусь наказу)in answer /in reply/ to smth y — відповідь на що-н.
to reply to smb — відповідати кому-н.
to come to smb s call — з'явитися на чиєсь прохання
what do you say to a short walk — є як щодо того, щоб піти прогулятисяє; емоційну реакцію на що-л або оцінку чого-н. до
to his surprise [sorrow] — на його здивування [засмучення]
to his credit — на його честь; пoeт. реакцію неживих предметів на що-л: waves sparkling to the moonbeams хвилі, що виблискують в місячному світлі
flimsy houses that shake to the wind — легкі будиночки, які тремтять від вітру
to the end, to the last — до кінця
to a high degree y — високій /в большой/ ступеню
to the exclusion or all others, — ніхто більший, ніхто інший
stripped [naked]to the waist — роздягнений [голий]до поясу
rotten to the core — наскрізь гнилий, такий, що прогнив до серцевини: to fight to the last drop of ones blood битися до останньої краплі крові
to defend ones country to the death — стояти на смерть, захищаючи батьківщину
to count up to ten [to a hundred] — рахувати до десяти [до ста]
to cut smth down to a minimum — довести що-н. до мінімуму
the membership of the club increased to 350 — кількість членів клубу досягла 350; the room was hot to suffocation від спеки в кімнаті нічим було дихати; часову межу до
the custom survives to this day — звичай, що зберігся до наших днів /існує е досі/; I shall remember it to my dying day я пам'ятатиму це до смерті; ступінь точності до
to guess the weight of smth to within a kilo — вгадати вагу чого-н. майже до кілограма
the train arrived to a minute — потяг прибув хвилина в хвилину; межі коливань до
the weather over the period was moderate to cool — погода в цей період коливалася від помірної до прохолодної; зміна положення або досягнення нового стану в, до, на; передається дієсловом
to tear smth to pieces /to bits/ — розірвати що-н. на шматки
to beat smb to death — побити кого-н. до смерті
he grew to manhood — він став дорослою людиною; міру покарання до
to sentence smb to prison [to deportation] — засудити кого-н. до тюремного увязнення [до висилки]
to sentence smb to death — засудити кого-н. до смерті /до смертноъ кари/
5) вказує на перехід до іншої теми в розмові, до іншого заняття доhe turned to the page he had marked — він повернувся до сторінки, яку відмітив
the conversation turned to painting — розмова плавно перейшла до живопису; початок дії за
to fall/to set є to turn/ to smth — братись за що-н.
he turned to eating [to reading] — він взявся /пішов/ за їжу [за читання]
6) вказує на ціль, мету на, до, для, з ціллю7) = toady I 28) ласк. icт. дитинка, жабеня••to treat smb like a to under the harrow — зневажати /третирувати/ кого-н., тримати кого-н. у чорному тлі
-
15 toward
Iadj1) що відбувається2) наступний, що має відбутися3) слухняний; ґречний, добре вихований4) здатний до навчання, здібний до наукиIIprep1) (у напрямі) до2) на, доefforts toward a peaceful settlement — зусилля, спрямовані на мирне врегулювання
4) до, щодо, стосовно (когось, чогось)attitude toward smb., smth. — ставлення до когось, чогось
5) близько (якогось часу)6) майже, приблизно, орієнтовно7) для, на* * *I a; predic; іст.seeing a crowd of people, I went to see what was toward — побачивши натовп, я пішов подивитися, що траплялося; майбутній
2) слухняний; доброзичливийII prepthey moved [walked] toward the town — вони рухалися [йшли]( по напряму) до міста
he ooked down toward the water — він дивився вниз на воду; положення по відношенню до якогось предмету до, на
to pass the knife with the handle toward smb — передавати кому-н. ніж ручкою вперед
2) просування по дорозі до мети до, по дорозіa long stride toward disarmament — великий крок до роззброєння /на шляху роззброєння/; the country is rapidly moving toward prosperity країна швидко йде шляхом процвітання; мета зусиль, дій для, в користь
efforts toward a peaceful settlement — зусилля, направлені на мирне врегулювання
to apply smth toward the solution of particular problems — застосовувати що-н. для вирішення певних проблем
3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) доattitude toward smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
to feel friendly toward smb — відчувати прихильність до кого-н.
measures taken toward the colonies — заходи відносно колоній; потяг до кого-н. до
4) наближення до певного моменту часу до, біляhe went to bed toward 11 oclock — він ліг спати близько 11 години; наближення до якого-н. числа майже, біля
5) призначення матеріальних засобів для, наto save toward the childrens education — збирати гроші, щоб дати освіту дітям
-
16 rest
1. n1) спокій; відпочинок; сонday of rest — вихідний день, неділя
at rest — а) на спочинку; б) нерухомий
without rest — без перепочинку, без передишки
to go (to retire) to rest — лягати відпочивати (спати)
to take a rest — відпочивати, спати
2) перен. вічний спокій, смерть3) перерва, пауза, перепочинок4) військ. позиція «вільно»5) нерухомість6) місце відпочинку, клуб (для моряків)1) тех. упор, опора8) тех. супорт9) муз. пауза10) поет. цезура11) (the rest) залишок; решта12) решта, інші13) (the rest) фін. залишкова сума14) фін. резервний фондrest area — військ. район розташування військ на відпочинок
rest day — день відпочинку, неділя
rest gown — домашня сукня; халат; пеньюар
rest halt — військ. зупинка на відпочинок; привал
rest period — а) перерва під час робочого дня; б) біол. період спокою (рослин, насіння)
as to the rest — в інших відношеннях; щодо іншого
2. v1) відпочивати; лежати; спати2) покоїтися3) не працювати, відпочивати4) давати відпочинок (спокій)5) бути спокійним, не хвилюватися7) спиратися (на щось)8) обґрунтовувати9) ґрунтуватися (на чомусь)10) покладатися (на когось, на щось)11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)13) залишатися без змін14) с.г. залишати під паром15) с.г. бути під паром17) залишатися18) арештовувати19) накладати арешт* * *I [rest] n1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть2) перерва, пауза, перепочинок3) вiйcьк. положення "вільно"4) нерухомість, непорушність5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)8) мyз. пауза; пoeт. цезураII [rest] v1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)2) відпочивати ( від справ), не працювати3) бути спокійним, не хвилюватися4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказівIII [rest] n1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд -
17 token
1. n1) знак; символ2) подарунок на згадку (на спомин); сувенір3) ознака, прикмета4) розпізнавальний знак5) талон, жетон6) знаменняtoken desegregation — амер. символічна десегрегація
token compliance with desegregation order — амер. формальне підкорення наказу про десегрегацію
token gesture — символічний (умовний) жест
token imports — символічний імпорт; імпорт незначної кількості товару
token occupation — військ. часткова окупація
by the same token, by this (by that) token — до того ж, крім того; ще один доказ того, що
more by token — розм. більш того
* * *I n1) знак; символa token of respect [of regard, of affection] — в знак поваги
in token of — в знак (чого-н.)
his actions are a token of his sincerity — його діяння говорять про його; симптоми the tokens of a disease симптомы хвороби
2) подарунок на пам'ять; сувенір3) ознака, прикметаto give some token of intelligence — знайти ознаки розуму; пізнавальний знак
4) талон, жетонthis token will admit you to the swimming pool — з цим жетоном ви можете пройти до плавального басейну
5) icт. знамення••by the same token, by, this /that/ token — до речі; крім того; зайвий доказ того, що
II amore by token — дiaл. більш того
символічний; формальний; номінальнийtoken coin — = toke nraoney
token gesture — символічний /умовный/ жест
token smile — щось, на зразок посмішки
token occupation — воен. часткова окупація; символічна десегрегація; символічний прийом в "білу" школу двох-трьох негрів
token compliance with the desegregation order — aмep. формальне підкорення наказу щодо десегрегації
IIItoken imports — eк. імпорт незначної кількості товару, символічний імпорт
υ бути знаком; символізувати -
18 свобода
I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.І. Бичко[br]II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.В. Малахов[br] -
19 over
1. n1) лишок; надлишок, зайвина2) доплата3) військ. переліт (снаряда)4) рад. перехід на прийом2. adj1) верхній2) вищий, вищестоящий3) зайвий4) надмірний3. advуказує на:1) рух через щось2) широкий характер дій3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору4) наближення до певного місця, до якоїсь особи5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі6) лишок, зайвинуthey were gone two hours or over — їх тут нема вже дві години, а то й більше
7) завершеність дії8) закінчення, припинення дії9) знову, ще разover and over (again) — багато разів, знову й знову
4. prep1) над, вище2) над, через3) понад, більше4) протягом5) щодо, про6) по, черезover smb.'s signature — за чиїмсь підписом
* * *I n1) надлишок2) приплата3) вiйcьк. переліт ( снаряда)4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)5) paд. перехід на прийомII a1) верхній; зовнішній2) вищестоящий3) зайвий, надлишковий; надмірнийIII adv1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-
please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-
to sail over — переплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні
2) повторення знову, ще раз3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-to check over — перевірити; закінчення чого-небудь
4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованістьto lay over — відкладати; відтерміновувати
5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто10) у сполученняхover against — навпроти; проти, у порівнянні
over with — зроблений, закінчений
IV prepover and above — до того ж, крім того; занадто, надто
1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-6) указує на подолання труднощів, перешкод7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється -
20 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково
- 1
- 2
См. также в других словарях:
щодо — прийм., з род. в. Стосовно до кого , чого небудь, відносно когось, чогось. || З приводу чого небудь. || Про, за когось, щось. || Уживається для вираження особливостей, властивостей, якості кого , чого небудь, які характеризуються з боку тих або… … Український тлумачний словник
припадати — а/ю, а/єш, недок., припа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) до чого, на що і без додатка. Падати, лягати на що небудь. || чим, на що. Опускаючись додолу, спиратися на що небудь. || Летячи, спускатися на землю. || Опадати, осідати додолу. || Стелитися… … Український тлумачний словник
запросити — I див. запрошувати. II прошу/, про/сиш, док., перех. Почати просити; висловити прохання щодо чогось. III прошу/, про/сиш, док., перех., розм. Те саме, що заправити II … Український тлумачний словник
примат — у, ч., книжн. Перевага, переважне значення; першість щодо чогось … Український тлумачний словник
упевнений — (впе/внений), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до упевнити. 2) у знач. прикм.Сповнений віри в свої сили, можливості, знання. || Який виражає переконаність у своїй правоті; спокійний, рішучий. || З певними навичками, звичний. 3) у знач. прикм., у… … Український тлумачний словник
упевненість — (впе/вненість), ності, ж. 1) Усвідомлення своєї сили, своїх можливостей. 2) Тверде переконання в чомусь, щодо чогось, віра в кого , що небудь … Український тлумачний словник
запит — 1) (офіційна вимога, прохання дати певні відомості / роз яснення щодо чогось), запитання 2) див. запитання 1) … Словник синонімів української мови
мірятися — (зіставляти себе в якомусь відношенні з кимсь / чимсь); рівнятися (бути / вважати, визнавати себе рівноцінним комусь щодо чогось); змагатися (не поступатися комусь / чомусь в якихось якостях, властивостях) … Словник синонімів української мови
примат — (перевага, переважне значення, першість щодо чогось), пріоритет, зверхність, вищість, верховенство … Словник синонімів української мови
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
судити — суджу/, су/диш, недок. і док. 1) тільки недок., неперех.Складати думку про кого , що небудь, робити висновок щодо когось, чогось. || Міркувати. || рідко. Говорити, балакати. •• Не мені/ (нам і т. ін.) суди/ти я (ми і т. ін.) не хочу (не хочемо)… … Український тлумачний словник